Наукова інформація
СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЙ

СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЙ


Ілюк Ю.І.


Комунальний заклад Київської обласної Ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання»

Генеральний директор  Зільберблат Г.М.


Епілепсія – це хронічне багатопричинне захворювання головного мозку, яке характеризується наявністю повторних, нічим не зпровокованих, нападів, які виникають в результаті надмірних нейронних розрядів та супроводжуються різними клінічними симптомами.

Епілепсія відрізняється від епілептичного синдрому тим, що при епілепсії повторні напади не зпровоковані, а при епілептичному синдромі напади, в тому числі й повторні, зпровоковані гострими захворюваннями чи інтоксикаціями головного мозку (запаленнями головного мозку, порушеннями мозкового кровообігу, крововиливами під оболонки чи в речовину головного мозку, або отруєннями) і припиняються після виздоровлення від гострих захворювань чи отруєнь головного мозку, які зумовлюють тимчасову появу нападів.

Наведене вище визначення епілепсії завдячує введенню в практику методів регістрації електрогенезу головного мозку (електроенцефалографії). З тих пір стали виділяти симптоматичні, криптогенні та ідеопатичні епілепсії.

До симптоматичних епілепсій відносять ті різновиди, при яких доказані ураження чи вади головного мозку, його судин і оболонок, які можуть бути причиною виникнення і продовження повторних епілептичних нападів.

До криптогенних епілепсій відносять такі їх різновиди, при яких на основі клінічного обстеження та перебігу захворювання можна запідозрити вірогідність симптоматичної епілепсії, але її причина залишається недоказаною.

До ідоопатичних (генуїнних) епілепсій відносять переважно генетично обумовлені епілепсії (більшість первинних генералізованих епілепсій та доброякісних парціальних епілепсій дитячого віку).

З введенням в широку медичну практику комплексу сучасних методів обстеження хворих на епілепсії (МРТ головного мозку, магнітно-резонастної чи комп»ютерної томографії судин шиї й голови, КТ кісток мозкового черепа, доплерографії судин шиї та голови з визначенням показників об»ємного кровообігу головного мозку, швидкості та напрямку руху крові, оптичної когерентної комп»ютерної томографії дисків зорових нервів, імунних досліджень крові та спиномозгової рідини) виявилось, що велика кількість захворювань та вад головного мозку, його оболонок і судин можуть бути головною причиною симптоматичних епілепсій, які вимагають строго диференційованого етіпатогенетичного (причинного) лікування в поєднанні з протисудомним лікуванням, а сама епілепсія є тільки ускладненням основного захворювання. Тому, тільки протисудомне лікування симптоматичних епілепсій без усунення основного захворювання чи вади головного мозку, його судин і оболонок не може бути ефективним. Цим пояснюється наявність великої кількості хворих на епілепсії та те, що переважна їх більшість помирає в молодому віці (до 42 років).

На цій основі в КЗ КОР «ОПНМО» створена класифікація симптоматичних епілепсій (опублікована в 2002р.) і розроблене диференційоване етіопатіогенетичне їх лікування. В зв»язку з великою кількістю різновидів симптоматичних епілепсій в класифікації згуртовані близькі за механізмами виникнення, перебігу та лікування їх різновиди.

ЕТІОПАТОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ СИМПТОМАТИЧНИХ ЕПІЛЕПСІЙ :

- Епілепсії, як ускладнення здавлення головного мозку, його судин і оболонок (внутрішньочерепними пухлинами, кістами, хронічними гематомами, хронічними гідромами, хронічними абсцесами, звуженим черепом, переломами і деформаціями черепа та іншими чинниками). Їх лікування переважно хірургічне з усуненням здавлюючого чинника  в поєднанні з протисудомним лікуванням до нормалізації мозкового кровообігу й ліквороциркуляції та нормалізації внутрішньочерепного тиску.

- Епілепсії, як ускладнення набутих або вроджених вад судин головного мозку його оболонок і черепа (стенози, гіпоплазії, аплазії та деформації судин). Їх лікування також переважно хірургічне з усуненням чи корекцією вад судинного русла голови, в тому числі з усуненням рубцьовозмінених судин шляхом видалення (резекції) ділянок рубцьовозміненого головного мозку. Хірургічне лікування вказаних вад поєднується з протисудомним лікуванням до нормалізації мозкового кровообігу  і ліквороциркуляції.

- Епілепсії, як ускладнення вроджених або набутих вад лікворних вмістилищ, лікворних судин і каналів (різні види водянок головного мозку, арахноїдальні кісти). Лікування цієї групи епілепсій також переважно хірургічне в поєднанні з протисудомним лікуванням до нормалізації мозкового кровообігу та ліквороциркуляції.

- Епілепсії, як ускладнення хронічних запальних процесів головного мозку його судин та оболонок (хронічних енцефалітів,хронічних лептомененгітів). При їх лікуванні поєднують протизапальне й розсмоктуючи лікування з протисудомним. Особливої уваги вимагає лікування першопричиних джерел хронічних інфекцій головного мозку (синуситів, тонзилітів, щелепних гранульом).

- Епілепсії, як ускладнення хронічних інтоксикацій (алкоголем, наркотиками, важкими металами та іншими отруйними речовинами). Лікування їх полягає в першочерговому припиненні поступлення в організм отруйних речовин в поєднанні з дезінтоксикаційною та протисудомною терапією.

- Епілепсії, як ускладнення ендокринних захворювань (гіпофіза, щитовидної залози, паращитовидних залоз, наднирників). Лікування цього різновиду епілепсії полягає в усуненні ендокринних захворювань в сукупності з протисудомною терапією.

- Епілепсії, як прояв обмінних захворювань (ожиріння, ниркової та печінкової недостатності). В лікуванні цих епілепсій поєднується лікування основного захворювання з протисудомною терапією.

Сучасні види діагностики захворювань головного мозку в поєднанні з застосуванням диференційованих етіопатіогенетичних способів лікування симптоматичних епілепсій дає можливість вилікувати чи значно покращити стан більшості хворих з симптоматичними епілепсіями. Більше того, навіть у хворих з криптогенними та ідеопатичними епілепсіями збільшується можливість поліпшити свій стан, позаяк сучасні методи діагностики в стані виявити у частини з них окремі етіопатіогенетичні чинники захворювання, усунення яких  може сприяти значному покращенню їх стану.


тел.: (код 04571) 3-11-66/ факс: 3-19-03 (психіатрія)

тел.:  (код 04571) 3-12-03 (наркологія)

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Контактний телефон Ілюка Ю.І. (067) 663-32-72

Адреса:

08631, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8,  Васильківський район, Київська область

 

 
ЕПІЛЕПСІЯ – ХВОРОБА ВИЛІКОВНА, ЯКЩО СВОЄЧАСНО УСУНУТИ ЇЇ ПРИЧИНИ

ЧИТАТЬ НА РУССКОМ | READ IN ENGLISH

 

ІЛЮК Юрій Іванович,

кандидат медичних наук, нейрохірург вищої категорії,

завідуючий міжобласним відділенням функціональної нейрохірургії

Київського обласного психіатрично-наркологічного медичного об’єднання.

Контактний телефон: + 38 (067) 663-32-72.

 

Епілепсія – хронічне багатопричинне захворювання головного мозку, яке характеризується наявністю повторних спонтанних нападів, які виникають внаслідок надмірних нейронних розрядів та супроводжуються різними клінічними симптомами.

Для ефективного лікування епілепсії необхідно визначити не тільки характер захворювання, але і діагностувати його причину(причини).

Причини епілепсій, хоча і надто різноманітні і різнопланові, але мають споріднений вплив на головний мозок – викликають зниження кровоплину і  сповільнення руху спиномозкової рідини з порушенням обміну речовин в мозковій тканині та виникненням надмірних нейронних розрядів. Ці причини є або хворобами чи вадами як самого головного мозку (пухлини, кісти, гематоми, абсцеси, хронічні запалення тканини мозку, вади і хвороби судин мозку), так і суміжних з мозком оболонок і черепа, а також віддалених від головного мозку органів чи всього організму (ендокринні, обмінні та системні захворювання організму).

Причинами епілепсій можуть бути як окремі захворювання чи вади, так і поєднання декількох чинників.

Як свідчить наш багаторічний досвід комплексного (хірургічного, медикаментозного та відновного) лікування епілепсій, шляхом усунення стиснення головного мозку разом з усуненням звуження судин оболонок мозку  та відновленням відтоку спинномозкової рідини  (при  гідроцефалії) можна досягти не тільки припинення нападів з відміною протисудомних препаратів, але й відновлення втрачених психічних функцій. Такого високого рівня ефективності комплексного лікування вдається досягти у хворих, яким вищевказане комплексне лікування проводиться на ранніх стадіях розвитку епілепсій. У хворих з задавненою тривалою хворобою ефективність такого лікування менша, як в плані припинення чи зменшення частоти і важкості нападів, так  в плані відновлення психічних функцій.

Наведені дані вимагають змінення ставлення до епілепсій як самими хворими, так і їхніми батьками і родичами, пам’ятаючи, що це захворювання супроводжується відмиранням нервових клітин. А тому навіть при рідких припадках і тривалому майже непомітному зниженні інтелекту це захворювання призводить до слабоумства, а кожен припадок таїть небезпеку бути останнім. Тому тільки рання всебічно повна діагностика причин епілепсії та їх своєчасне усунення (навіть не повне) можуть забезпечити виздоровлення чи значне поліпшення стану й якості життя хворих.